gototopgototop

24 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ – ВСЕСВІТНІЙ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ День боротьби із туберкульозом

Загальні положення. Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я  в день, коли в 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу. У 1993 році рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) туберкульоз був визнаний глобальною надзвичайною проблемою, а день 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом. Через два роки (1995) ВООЗ зареєструвала епідемію туберкульозу в Україні. Указом Президента України від 22 березня 2002 року та за ініціативи Громадського  руху «Українці проти туберкульозу» був встановлений Національний Український День боротьби з туберкульозом, який також щороку відзначається 24 березня.

 

День боротьби із туберкульозом є важливою подією і має в усьому світі велике значення для підвищення рівня обізнаності людей про симптоми цього захворювання, його діагностику та лікування, а також щодо важливості встановлення ефективного контролю за поширенням туберкульозу.

Основні відомості про туберкульоз в світі та Україні. Туберкульоз − це інфекційна хвороба легенів та інших органів, що передається повітряно-пиловим шляхом. При кашлі, чханні, розмові або плюванні люди з цією хворобою виділяють в повітря мікроби, відомі як мікобактерії. Для інфікування досить вдихнути лише незначну кількість цих бацил. Однак хворіють не всі люди, інфіковані мікобактеріями туберкульозу. Імунна система або вбиває мікробів, або «відгороджується» від туберкульозних бацил, вводячи їх у латентний стан на цілі роки. Нездатність імунної системи боротися з інфекцією, що викликається мікобактеріями туберкульозу, призводить до розвитку активної хвороби, при якій мікобактерії розмножуються і руйнують організм. Кожну секунду хто-небудь у світі стає інфікованим мікобактеріями туберкульозу. В даний час, в цілому, одна третина населення світу інфікована туберкульозом. У 5,0−10,0% людей, інфікованих туберкульозом, розвивається активна хвороба.

Туберкульоз − це всесвітня пандемія. Більше двох мільярдів людей, або одна третина всього населення світу, інфіковано мікобактеріями туберкульозу. Кожна десята людина з них протягом свого життя захворіє на активну форму туберкульозу. Ризик захворювання для людей з ВІЛ набагато вищий. Туберкульоз є основною причиною смерті людей з ВІЛ, які мають ослаблену імунну систему

У 2012 році 8,6 мільйона осіб в світі захворіли на туберкульоз, з яких 80% припало лише на 22 країни. Показник глобальної захворюваності на туберкульоз на душу населення знижується, але це зниження йде дуже повільно − менше 1%. Померло від туберкульозу у 2012 році, в загальній кількості, 1,3 мільйона людей (в тому числі 320 000 людей з ВІЛ). Переважна більшість випадків смерті від туберкульозу відбувається в країнах, що розвиваються, при чому більше половини цих випадків відбувається в Азії.

Туберкульоз з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) є формою туберкульозу, яка не піддається стандартній терапії. МЛС-ТБ присутній практично у всіх країнах, охоплених оглядами ВООЗ і її партнерів. Основною причиною розвитку (МЛС-ТБ) є неналежне або неправильне використання протитуберкульозних препаратів. За оцінками, в 2012 році в світі налічувалося 450 000 людей з МЛС-ТБ. У деяких випадках при поганому лікуванні може розвиватися ще більш важка форма (МЛС-ТБ). Така форма називається туберкульозом з широкою лікарською стійкістю (ШЛС-ТБ), вона реагує на ще більш обмежене число наявних ліків.

Якщо у людини виявлено інфекційний туберкульоз (з використанням мікроскопа для виявлення мікобактерій у зразку мокротиння), необхідно провести повний курс лікування протитуберкульозними препаратами в правильному дозуванні за підтримки медичних та громадських працівників, або підготовлених добровільних помічників.  Завдяки лікуванню під спостереженням інфікована людина проходить повний курс лікарської терапії, що дозволяє вилікувати туберкульоз і запобігти його подальшому розповсюдженню. Ліки необхідно приймати регулярно і безперервно протягом 6−8 місяців.

За показниками епідемії туберкульозу Україна знаходиться на одному з перших місць в Європейському регіоні.

Джерелом поширення туберкульозу є наявність в Україні низки соціально-економічних проблем – факторів ризику та окремі верстви населення – так звані групи ризику захворювання на туберкульоз, які утворилися в суспільстві внаслідок не вирішення зазначених проблем впродовж тривалого часу. До таких проблем слід віднести занепад промислового та сільськогосподарського виробництва, декласованість, десоціалізацію, збіднілість, поширення шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркоманія, тощо) неякісне і незбалансоване харчування та незадовільні життєво-побутові умови значних прошарків населення, масове безробіття та внутрішня і неконтрольована зовнішня міграція, криміналізація суспільства та величезна кількість людей, які знаходяться під вартою, занепад системи соціального захисту та забезпечення,  наявність шкідливих виробництв та небезпечних професій, занепад системи охорони здоров‘я, низький культурний та освітній рівень значних верств населення та ряд інших. Із упевненістю можна говорити, що в суспільстві утворився значний, причому досі не облікований та не контрольований державою прошарок населення, самий спосіб життя яких свідчить про те, що вони можуть хворіти на туберкульоз. До них, зокрема, можна віднести: осіб, які знаходяться за межею бідності, бездомних, наркозалежних,  ВІЛ-інфікованих з їх числа, осіб, які знаходяться під вартою або звільнилися із місць позбавлення волі, алкоголіків, осіб без певного роду занять, безробітних, робітників шкідливих виробництв, незаконних мігрантів та деяких інших. Фактори ризику безпосередньо впливають на виникнення, формування та стан груп ризику, що забезпечує постійне відновлення нових випадків захворювання на туберкульоз. Тому туберкульоз, в першу чергу – проблема  політична та соціально-економічна і, за експертними оцінками, лише  на 15,0 – 20,0% успішність її вирішення залежить від медичних заходів.

Нинішню епідемію туберкульозу називають триєдиною епідемією. Це означає, що сьогодні реєструється три різновиди туберкульозу. Перший різновид туберкульозу такого, який був ще до відкриття протитуберкульозних препаратів і майже 96,0 % таких хворих можна вилікувати.

Друга складова епідемії – це епідемія хіміорезистентного туберкульозу. Виявляється, коли почали лікувати хворих на туберкульоз препаратами, то мікобактерії, борючись за своє виживання, почали пристосовуватися до протитуберкульозних препаратів і стали стійкими до них. Якщо ж здорова людина заразиться такими стійкими мікобактеріями, то такий туберкульоз погано лікується, бо виліковується близько 60,0 % хворих. Тут слід сподіватися лише на розроблення нових препаратів, до яких ще чутливі мікобактерії.

Третя складова епідемії включає туберкульоз у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Останні, як відомо, різко пригнічують імунітет людини і у 40,0–45,0 % ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД розвивається туберкульоз, який дуже тяжко перебігає та практично не виліковується.

Щогодини в Україні захворює на туберкульоз 4 людини і помирає від нього 1 людина. Переважно на туберкульоз захворюють особи працездатного віку. Так, наприклад, з 31659 осіб, які захворіли на туберкульоз у 2011 році, молоді особи віком від 18 до 34 років становили 11140 (або більше третини), в тому числі – чоловіків 7177 та жінок 3963. Щороку від туберкульозу вмирає  майже 7 тис. українців, що більше ніж від інших інфекційних та паразитарних хвороб разом узятих.

В 2014 році Партнерством «СТОП ТБ» проголошена наступна тема Всесвітнього дня боротьби із туберкульозом:

Охопимо три мільйони:

Діагностика, лікування та виліковування

За матеріали www.stoptb.org.ua

Симптоми захворювання на туберкульоз

Туберкульоз або ТБ (скорочення від туберкульозна бактерія) є розповсюдженим і у багатьох випадках летальним інфекційним захворюванням. Захворювання спричинене різноманітними штамами мікобактерій, частіше за все Mycobacterium tuberculosis. Найчастіше туберкульоз уражає легені, але також може впливати і на інші частини тіла. Туберкульоз передається через повітря, коли люди з активним туберкульозом кашляють, чхають або іншим чином виділяють слину у повітря. Більшість інфекцій є асимптоматичними і латентними. Але приблизно кожна десята латентна інфекція врешті-решт прогресує до активної хвороби. Якщо туберкульоз не лікувати, він убиває більше 50% уражених людей.


Класичними симптомами активної туберкульозної інфекції є хронічний кашель з кров'янистою мокротою, підвищеною температурою, нічною пітливістю і втратою ваги (свого часу туберкульоз називали «чахоткою», оскільки інфіковані люди худли). Інфекція інших органів викликає широкий спектр симптомів. Діагностування активного туберкульозу покладається на радіологію (зазвичай рентгенографію грудної клітки), а також дослідження під мікроскопом мікробіологічної культури виділень організму. Діагностування латентного туберкульозу засноване на туберкуліновій пробі на шкірі та аналізах крові. Лікування складне і вимагає прийому декількох видів антибіотиків протягом тривалого часу. Соціальні контакти хворого також перевіряють і, за необхідності, лікують. Стійкість до антибіотиків є проблемою, що стає все більш серйозною у випадку мультирезистентного туберкульозу. Для попередження туберкульозу потрібно перевіряти людей на наявність хвороби та проводити вакцинацію за допомогою вакцини з бацилою Кальметта—Герена.

Експерти вважають, що третина населення Землі інфікована M. tuberculosis, а нові інфіковані з'являються зі швидкістю одна особа на секунду. У 2007 р. по всьому світу було приблизно 13,7 мільйонів хронічних хворих. У 2010 р. з'явилося приблизно 8,8 мільйонів нових хворих, а також сталося 1,5 мільйонів смертей, в основному в країнах, що розвиваються. Абсолютна кількість випадків туберкульозу з 2006 року зменшується, а швидкість появи нових зменшується з 2002 року. Туберкульоз не є рівномірно розповсюдженим по всій планеті. Приблизно 80% населення в багатьох азійських та африканських країнах мають позитивний результат тестів на туберкульоз, але в США позитивний результат виявляється лише у 5-10% населення. Більше людей у країнах, що розвиваються захворюють на туберкульоз через знижений імунітет. Зазвичай, вони захворюють на туберкульоз через наявність ВІЛ-інфекції, яка з часом переходить у СНІД.

За матеріалами http://uk.wikipedia.org/