gototopgototop

Екскурсія у Свято-Миколаївський монастир

Завдання вчителя – зацікавити молодь життям, щоб дитина, підростаючи очікувала життєвих пригод, вміла бачити навколо себе чудеса.

Д.Гарет.

Учні гуртка «Історичне краєзнавство» НВК №12 вивчають історію архітектурних стилів святинь рідного краю, іконопис. Бо з часу прийняття християнства і донині, монастирі були і залишаються центрами духовної просвіти, охоронцями православної віри, училищами благочестя, взірцями благодійності, милосердя і праведного життя.

Мета діяльності гуртка: прищепити любов до навчання через подорожі,  тоді наука прийде сама собою.

Тільки освічена людина може бути вільною. Вільна людина з вірою в душі буде твердо знати, що тамза порогом вічності  - не безодня, а благословення.

 

Серед багатьох православних монастирів України, яскравою зіркою сяє Свято-Миколаївська жіноча обитель, розташована в селі Городок – у передмісті Рівного. Гуртківці ознайомилися з історією села, документально підтверджену на рубежі  XVст.

На рубежі XV-XVІст. власниця Городка, княгиня Анастасія Вільшанська, подарувала цей маєток із замком на острові, Києво-Печерській Лаврі. Перша звістка про Городок, як лаврський маєток, датовано 6 березня 1516 р. У цей день, князь Костянтин Іванович Острозький, одружений на дочці Анастасії Тетяні, підтвердив заповіт тещі про передачу Городка Лаврі. На острові, в Городку, Лавра заснувала свій скит.

З того часу з монастирем пов’язували свою долю Петро Могила, Мелетій Смотрицький, а пізніше родина Шептицьких (поч.. XVІІІст. православний монастир передано уніатам).

1794 р. імператриця Катерина ІІ подарувала Городок графу Валенту Естергазі. Новий власник переробив корпус келій в садибний палац і посадив на острові парк.

Після Естергазі і його сина Городком володіли їхні родичі, що жили в Австрії. В 1878р. маєток купила сім’я барона Рудольфа фон Штейнгеля. Німці за походженням , але православні за віросповіданням, Штейнгелі, зокрема син Федір, по особливому прославили Городок. В Городку було відкрито початкову школу для дітей та невеличку лікарню. У  1896р. барон Федір Штейнгель відкрив перший на Волині краєзнавчий музей, що розташовувався на острові. Більша частина експонатів була втрачена під час І та ІІ світової війни, а уціліла частина етнографічної колекції зберігається в краєзнавчому музеї міста Рівного. Після приєднання в 1939р. Західної України до Радянського Союзу, Федір Штейнгель депортований до Німеччини.

Під час ІІ Світової війни  в помісті барона розташовувались військові шпиталі та штаби військ.

З 1948р. по 1990р. знаходився обласний туберкульозний санаторій.

Серпень 1991р. виконком Рівненської районної ради народних депутатів прийняв рішення про передачу комплексу споруд Світо-Миколаївського храму разом з територією тубсанаторію Рівненському єпархіальному управлінню УПЦ. З того часу і по сьогоднішній день відбувається розбудова Свято-Миколаївського жіночого монастиря і його приходу (храм  Похвали Пресвятої Богородиці, храм Різдва Христового, храм Пророка Ілії). Найвідоміша святиня Образ Божої Матері «Милосердна» (Козельщанська) прославилася своїми чудесами з 1881р. Привезена з Італії, знаходилась в сім’ї графа Володимира Капніста с.Козельщина Полтавської губернії. Цей образ був подарований Києво-Печерською Лаврою на початку 2000-го року. На п’ятий день святкування Різдва Христового  образ Богоматері було принесено в обитель, де він перебуває донині в храмі святого пророка Ілії. Матір божа дарує милосердя і чудеса тим, хто з вірою прибігає у молитві до Неї.

Переглянути фото...

Керівник гуртка Чернишова Олексадра Петрівна