1. "Не годувати троля".

Якщо йдеться не про конструктивну критику, а саме про цькування, не варто вступати в діалог, виправдовуватися, щось пояснювати, аргументувати.

2. Бути свідомим (не вестися на провокації, повторюючи тактику кривдників, в Інтернеті ми можемо відфрендити чи не вступати в дискусію)

3. Користуватися всіма доступними технічними інструментами, щоб захистити себе від цькування.

Соціальні мережі та цифрові платформи дають можливість банити, видаляти користувачів, обмежувати права на коментування. Усім цим варто користуватися без вагань. Важливий момент: якщо йдеться не про образи, а про погрози, – перш ніж видалити коментар, варто зробити скриншот, щоб потім за потреби використати його як доказ.

4. Повторювати собі, що  ти не є відповідальним за емоції інших.

Не всі здатні контролювати свої емоції, не всі мають навички саморегуляції, на жаль. Але чужий гнів у жодному разі не відповідальність і не провина ваша.

Пам’ятайте, ви завжди можете вийти з Інтернету, вимкнути все, охолонути та прийняти правильне рішення, як діяти далі.

5. Не тримати своїх переживань усередині, не ізолювати себе.

У складний момент може виникнути бажання менше спілкуватися, не розповідати про свої складнощі, приховувати проблеми, але цього не варто робити. Дуже важливо не тримати свої почуття сорому, страху, образи, обурення всередині, а забезпечити себе колом підтримки.

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, ви можете видалити певні програми або залишитись у режимі офлайн на деякий період, щоб дати собі час на відновлення. Але вихід з Інтернету не є довгостроковим рішенням. Ти не зробив/ла нічого поганого, то чому ти маєш опинятися в невигідному становищі?

Соціальні мережі можуть позбавити людину почуття самотності: спілкування в них допомагає комунікувати з великою кількістю людей. Водночас тисячі кілометрів не є перешкодою – співрозмовник може перебувати практично в будь-якій точці світу.